Підтримка валютними ОВДП
Звіт Групи ICU за результатами аукціону Мінфіну від 15.09.2020 р. Учора до бюджету було залучено 6 млрд грн, але більше половини цієї суми надійшло від розміщення валютних ОВДП. Хоча і гривневі облігації були розміщені у досить непоганих обсягах.
Майже $112 млн, тобто понад 3 млрд грн до бюджету сьогодні надійде від розміщення валютних ОВДП з погашенням у жовтні наступного року. Цей випуск, як і загалом валютні інструменти, Міністерство фінансів розміщувало три тижні тому. І учора, як і тоді, ставки у заявках учасників були більш ніж одностайні: переважна більшість була подана зі ставкою 3.5%, максимальна ставка знову була 4%. І зараз, як і тоді, емітент відхилив також дві заявки. От тільки кількість заявок та обсяг попиту вчора були більшими. Кількість заявок зросла на шість, до 30 (задоволено 28), а у номінальному вираженні обсяг попиту практично злетів майже учетверо - з $30 млн до $111 млн.
Проте у розміщеннях гривневих інструментів кількість учасників була значно меншою. Більшість з них цікавилися 2-річними ОВДП, а не 7-місячними, -- сім заявок проти чотирьох, -- але за обсягом як попиту, так і розміщення переважав коротший термін обігу.
Попит на 7-місячні ОВДП склав 2.5 млрд грн, щоправда 410 млн мали ставку вищу ніж більшість попиту і та ставка, що була зафіксована на попередньому розміщенні, тож Мінфін їх відхилив. Тому ставки, як відсікання так і середньозважена, - не змінилися, залишившись на рівні 7.82%.
Але за 2-річним випуском емітент знову вирішив підвищити ставки. Не так агресивно, як минулого тижня, але дуже подібно. Попит знову переважно розташувався між 10.25% та 10.5%, а максимальна ставка склала 11%. Тому одну заявку на 100 млн і було відхилено. До бюджету було залучено майже 900 млн грн, а ставки встановлено такі: відсікання - 10.5%, що на 25 б.п. вище попереднього аналогічного розміщення, а середньозважену - на рівні 10.43%, тобто на 29 б.п. вище.
Тож ми бачимо, що Мінфін продовжує використовувати валютні ОВДП для покращення фінансування бюджету. А за гривневими випусками не намагається зберігати ставки на попередніх рівнях і досить гнучко реагує на зміни настроїв банків на первинному ринку. Водночас, невідомо чи довго триватиме така гнучкість, адже це збільшує вартість обслуговування боргу та може ще більше заохочувати учасників аукціонів подавати заявки кожного разу з іще вищими рівнями ставок. А це може призвести до того, що одного разу весь попит буде відхилено.